Головні інсайти з Kernel PRO100 AGRO

«Кращі серед лідерів — ті, хто повністю та досконально розбирається в кожному аспекті свого бізнесу і галузі. Лідери знають все про власну компанію, її сильні сторони та недоліки, про клієнтів, конкурентів і ділове середовище, в якому вони працюють».

Браян Трейсі, з книги “Як управляють кращі”

Агробізнес України тільки почав підніматися на ноги, як перед ним постали нові виклики та можливості. Починаючи з середини 2000-х, аграрний сектор впевнено набирав сили. Увага держави і бізнесу була зосереджена на промисловості та фінансовому секторі, а сільське господарство в уявленні пересічних громадян стійко асоціювалося з ручною працею, низькою оплатою та нереспектабельністю. Проте завдяки дії спецрежиму оподаткування, дешевій оренді землі та робочій силі, високим цінам на сировинних ринках, за останні 18 років з’явилося багато сильних агровиробників — від невеликих сімейних фермерів до величезних холдингів. Хтось “пішов” у нарощення земельного банку, хтось сфокусувався на підвищенні врожайності та зниженні собівартості з гектара. Багато підприємств інвестували і продовжують розвивати власну переробку як ключовий елемент підвищення доданої вартості сировини. І практично всі — від фермерів до великих підприємств — активно експериментують з новою технікою та сучасними підходами в агрономії.

Наприкінці листопада підходить до завершення черговий сезон, Україна вже зібрала 66,4 млн тонн зерна. Урожайність основних культур продовжує зростати, але нам ще далеко до показників Німеччини чи Франції. Незважаючи на схожий клімат і кращі ґрунти, в Україні в середньому отримують врожайність зернових на 60-80% нижче, ніж у Німеччині. Цього року Німеччина через посуху зібрала найнижчий за останні 15 років урожай. В середньому по країні врожайність пшениці склала 6 тонн/га, що все одно в 1,5 рази вище показника України. Чому так? Все досить прозаїчно: агровиробники Німеччини використовують сучасну техніку і точно дотримуються технологій вирощування. Це дозволяє їм отримувати високу врожайність і бути більш ефективними.

Потенціал України у підвищенні врожайності та ефективності сільського господарства — величезний. Про те, що в найближчому майбутньому нашій країні під силу не тільки виростити і зібрати, але й також доставити до споживача 100 млн тонн зернових на рік, а також про шляхи досягнення цієї мети говорили на Kernel PRO100 AGRO. Конференція PRO100 AGRO — частина великої програми Кернел Open Agribusiness, спрямованої на зміну філософії та культури партнерства в агробізнесі. Учасниками заходу стали 800 фермерів і представників агрокомпаній, з якими співпрацює “Кернел”. Для них така конференція — це можливість ближче дізнатися про принципи і технології роботи компанії в рослинництві та трейдингу. Ми також відвідали захід, демонструючи сучасні технологічні рішення для агросектору, які використовуємо у своїй практиці — від мобільної метеостанції та IoT-рішень для моніторингу стану ґрунту до дронів і системи точного висіву від Precision Planting.

Конференція вийшла насиченою на інсайти та нові ідеї від топ-менеджменту найбільшої агрокомпанії України. Ми записали (цитати наведено не дослівно) і тезисно ділимося з читачами блогу SmartFarming почутим на КернелPRO100 AGRO.

Євген Осипов, генеральний директор компанії «Кернел»

Про сучасні виклики агробізнесу України

1. Нас чекає зростання витрат на оренду землі. Це процес, якого неможливо уникнути. Потрібно визнати, що тривалий час всі будували бізнес, тому що орендна плата за землю в Україні була досить низькою. Сьогодні поступово ринок вирівнюється. Орендна плата зростає, пайовик стає більш обізнаним, конкуренція за землю теж зростає. І ми не зможемо зупинити цей процес. Орендна плата і далі продовжить зростання, незалежно від ринку землі (буде він чи ні — питання, скоріше, політичне).
2. Заробітна плата теж буде рости. Той відтік людей, який ми бачили в останньому році, коли люди почали масово виїжджати на заробітки — ми теж від цього нікуди не дінемося. Ми повинні шукати свою ефективність, оптимізувати кількість людей, і знаходити ефективні схеми співпраці з тими, хто буде залишатися разом з нами.
3. Про зростання вартості насіння, добрив, засобів захисту рослин — це повсякденне питання, від якого ми також нікуди не дінемося. В Україні — світова ціна газу, але поки нижче світової ціни вартість електроенергії, і вона теж буде лише рости.

Ці моменти, що впливатимуть на нас, погані на перший погляд, але насправді вони хороші. Це пов’язано з тим, що люди, які тут живуть, мають землю, платять податки і отримують заробітну плату будуть ставати багатшими. На даний момент в Україні ВВП низький, додана вартість маленька. Підвищуючи податки, ми начебто урізаємо свої доходи, але нарощуємо потенціал держави.

Аграріям дали 20 років пільг на ПДВ, дозволили не платити податок на прибуток. Агробізнес став локомотивом, який почав тягнути економіку. А тепер ми почали платити ПДВ, і стали найбільшими його платниками, тому що виробляємо багато продукції. З одного боку, падає прибутковість, але також ці гроші йдуть у скарбничку нашої держави. Немає такої успішної країни, де була б низька плата за землю, низькі зарплати і низькі податки. Тому об’єктивно — витрати будуть зростати і потрібно підвищувати свою ефективність.

Можливості — обмін досвідом, бенчмаркінг

Ми готові ділитись своєю експертизою з ринком, розповідати про сорти і добрива, які ми використовуємо, і при цьому нічого не хочемо вам продати. Навпаки, ми хочемо у вас купити, і купити так, щоб у вас була низька собівартість. І наші інтереси тут повністю збігаються. Тому ми будемо демонструвати вам результати наших досліджень не для того, щоб вплинути на ваш вибір в бік того чи іншого продукту, нам важливий результат в чистому його вигляді.

Один із способів підвищення конкурентоспроможності — те, що називається бенчмаркінг. Досвід таких країн, як Бразилія, Аргентина показує, що, коли фермери почали обмінюватися інформацією та знаннями, впроваджувати кращі практики — почалося зростання врожайності. Саме тому ми запустили багатофункціональний портал для сільгоспвиробників Open Agribusiness.

Сьогодні, коли ми дивимося на певний регіон, не важливо, яка там була врожайність або проблеми. Важливо, на яких полях вийшов кращий урожай і яку технологію там використовували. І ці кращі поля є для нас бенчмарком. Наше завдання — весь масив цієї кліматичної зони підтягнути до результатів найкращих полів. Ми прагнемо, щоб у відкритій системі космічного моніторингу врожайності всі могли бачити, який результат найкращий. І розуміли, до яких цифр потрібно прагнути.

Про розвиток бізнесу “Кернел”

В найближчі декілька років ми плануємо інвестувати в Україну 600 млн доларів. Що ми будемо робити? Побудуємо маслоекстракційний завод у Хмельницькій області потужністю 1 млн тонн, цим самим наша потужність зросте з 3,5 до 4,5 млн тонн. В цьому регіоні чудово росте соняшник, відповідно потрібна інфраструктура, що допоможе швидко та якісно його приймати і переробляти.

Ми сьогодні інвестуємо в розвиток терміналу в Чорноморську, де ми сьогодні перевалюємо 4 млн тонн зернових. Ціль інвестпроекту – збільшити потужність перевалки до 8 млн тонн.

Також тестуємо новий проект з використання лушпиння соняшнику. Раніше ми експортували його в Польщу, сьогодні плануємо використовувати в Україні на наших маслоекстракційних заводах для виробництва зеленої енергії, що дозволить нам оптимізувати витрати на переробку та зменшити логістичні витрати, відповідно знижувати логістичні витрати які ми мали при експорті.

Кожен бізнес має своє місце та роль: на ринку повинні бути як маленькі, так і великі компанії. І кожен повинен займати ту нішу, в якій він може працювати найефективніше. Ми віримо в те, що великі компанії повинні сконцентруватися на інфраструктурі, на оптимальному ланцюжку від поля до порту, знижуючи вартість транспортування, підвищуючи ефективність і той дохід, який буде формуватися у агровиробника. Ми хочемо, щоб українські аграрії вирощували більше продукції, знижуючи її собівартість.

У нас агробізнес формує 40% доходів компанії. І ми, як ніхто інший, розуміємо, що таке агробізнес і як фермеру живеться на землі сьогодні. Ми концентруємось виключно на його ефективності, на собівартості нашого гектара і однієї тонни. У нас ніколи не було мети стати “найбільшими” — ми прагнемо стати найефективнішими. І якщо у нас виходить нарощувати масштаби, значить, у нас щось вийшло і ми щось вміємо.

Костянтин Шитюк,керівник служби рослинництва компанії «Кернел»

Про практичні особливості удобрення соняшнику та кукурудзи

Якщо говорити про азотні добрива — ми використовуємо декілька видів. Це карбамід з внесенням у період пізньої осені (не раніше листопада), безводний аміак, та основний напрямок, в якому ми активно рухаємось — забезпечення основного живлення шляхом внесення рідких карбамідо-аміачних сумішей. КАС — одне з найперспективніших джерел азоту на даний момент. Його переваги в рівномірності внесення, ефективності дії, можливості вносити весною та безпосередньо уникнення втрат в осінньо-зимовий період.

Обов’язковим компонентом живлення кукурудзи є сірка. ЇЇ запас у ґрунті суттєво знижується, бо органічним джерелом сірки є як компоненти ґрунту, так і надходження ззовні, якого наразі немає. У 80-90% випадків сірка дає збільшення урожайності на фоні азотного живлення.

Фоліарне удобрення — це більше стимулююче внесення, яке визначає певний період, наприклад, під час перепадів температур, холодну пору. Фоліарне внесення дає можливість рослині отримати необхідну долю азоту, що є поштовхом для подальшого розвитку. Вносимо азот обов’язково з магнієм. Це не секретне знання, але не всі його використовують, хоча це дає прибавку, особливо якщо працювати з карбамідом.

Дробне внесення важливе для всіх культур, які мають високу потребу в азоті, і для тих регіонів, де є ризики втрати, вимивання азоту. Ми вносимо при міжрядній обробці. Ефективність дуже висока, в першу чергу, саме для регіонів з динамікою азоту в ґрунті.

Ми розробляємо систему для живлення фосфором та калієм для кожного поля індивідуально. Спираємося на агрохімічні та технічні характеристики, рівні забезпечення тим чи іншим елементом на даному полі.

Багато працюємо диференційовано зі змінною нормою в рамках одного контура поля. В таких випадках ми використовуємо моноелементні добрива, наприклад, хлористий калій, амофос, суперфосфат. Якщо поля вирівняні за вмістом фосфору та калію, якщо ми працюємо на полі врозкид, то в такому випадку можемо застосовувати і комплексні добрива.

Костянтин Шитюк (Кернел) та Юрій Коваленко (Climate Corp)

Обов’язковим елементом для кукурудзи та соняшника є передпосівне удобрення. Всі 100% посівів кукурудзи та соняшника ми сіємо з одночасним внесенням стартових добрив. Використовуємо одразу декілька варіантів — як рідкі, так і тверді передпосівні добрива.

Мікроелементи. Якщо говорити про кукурудзу, то це цинк. Іноді використовуємо по листу складні суміші, але в першу чергу саме цинк. Найефективніше рішення — або працювати по листу, або з передпосівним рідким добривом, але використовувати хелати з високою долею хелатизації цинку. Важливо внести цинк одномоментно в першій стадії, коли рослина переходить з живлення запасами насінини на автотрофне живлення.

Якщо говорити про соняшник, сформувався стереотип: 100 кг на 1 тонну врожаю калію виносить соняшник. Насправді культура за межі поля винесе лише 70 кг. Все інше вона залишить на полі поживними залишками. Основне удобрення — NРК добрива. Восени — моноелементні та комплексні. Азотне добриво обов’язкове, оскільки соняшник активно споживає азот. Передпосівне добриво — в першу чергу орієнтуємося на калієвмісні формуляції, як рідкі, так і гранульовані. Із обов’язкових елементів — бор. Він працює і при однократному, і при багатократному внесенні.

Сьогодні всі агрономи рахують норми, але не говорять про те, як вносять добрива. Ми для себе це питання вирішили остаточно. Внесення фосфорно-калійного добрива, в тому числі і азотного — це локальне, локально-стрічкове внесення на глибину до 20 см. Це є оптимальною глибиною і для соняшника, і для кукурудзи.

Диференційоване внесення — не панацея, бо для деяких регіонів внесення має бути рівномірне. Є регіони та окремі зони з рівномірним забезпеченням, і в таких випадках дифвнесення не потрібне. У нашому випадку це десь 35-40% земель у деяких регіонах, що потребують саме змінної норми внесення. І якщо у вас — більшість полів з рівномірним забезпеченням, то можна працювати в одну норму локально і не витрачатися на диференційоване внесення.

Євген Сапіженко, керівник служби моделювання та моніторингу “Кернел”

Досвід впровадження технологій точного землеробства

Точне землеробство — це концепція ведення агробізнесу та виробництва, яка передбачає спостереження, вимірювання та індивідуальний вплив з урахуванням неоднорідностей між полями і в межах поля з метою отримання додаткового прибутку.

Якісно виміряний електронний контур поля — перший етап до точного землеробства. Є різні методи вимірювання контурів, і всі вони мають свої переваги, недоліки, точність. Можна виміряти, обійшовши поле по контуру з геоприладом, можна зробити обліт та ортофотоплан і потім його оцифрувати. Але до цього треба підходити системно і розуміти, що від цього буде залежати ваше точне землеробство.

Автопілоти — давно не інновація, це сьогодення. Давайте порівняємо з курсовказівником. Його номінальна точність — близько 30 см. Щоб уникнути пропусків (а це гірше, ніж перекриття) треба рухатися заздалегідь з перекриттям десь в 30 см. Якщо взяти агрегат шириною 6,7 м, то це 4,5% економії палива, ТМЦ (якщо ми вносимо якісь добрива). І коли техніка обробляє таке поле без автопілота, буде 4 зайвих прохода.

Високоточний сигнал — це просто must have. Сьогодні у нас 520 автопілотів з RTK. Трактори, обприскувачі, навіть комбайни. Коли комбайни збирають поле, вони, часом, ділять його на сектори, і виходить, що коли його сектор закінчується, він не рухається на всю жатку. Рухається на півжатки або забирає клаптик. А автопілот з точністю RTK на комбайні це питання вирішує.

Відключення секцій на обприскувачах — якщо цього у вас досі немає, то ідіть і зробіть. Ми хотіли ці речі теж оцифрувати тому використали самохідний обприскувач зі штангою 30 м. Обприскувач рухався з високою точністю, і ми бачили його перекриття. Експеримент проводили на великій кількості полів — разом 30 тис. га. Середнє перекриття склало 12,5%. Це 12,5% від суми в грошах, яку ви закладаєте у вашу технологію по ЗЗР. Скільки коштує система захисту для соняшника? 60-80 дол/га? Порахуйте — це 10 доларів з гектару.

Крім відключення секцій є системи, що дозволяють управляти форсунками. Але якщо за допомогою системи відключення секцій ми вирішуємо ось ці 10% перекриттів, і в нас залишається перекриття в 2,5%, то це коштує одних грошей. Згадаю принцип Парето: 20% інвестицій робите у відключення секцій і маєте 80% ефекту. І навпаки: коли впроваджуєте відключення пофорсуночне, інвестуєте більше, а ефект від цього вже менший. Але він також є.

Відключення секцій та рядків на сівалках. На прикладі кукурудзи, ми взяли 16-рядну сівалку, яка не була обладнана відключенням секцій. Середнє перекриття вийшло 7%. І тут є два фактори, за якими можна порахувати ефективність. 7% одразу лягають в надлишкову вартість посівного матеріалу. І друге – це втрати врожаю в зонах загущення. І в цих зонах, що в середньому складають 7% від поля, разом з виробниками насіння ми провели дослідження, і встановили, що втрати можуть становити 20-40% врожайності. Беремо скромно 25% і множимо на вашу планову урожайність і на вартість тонни кукурудзи. 10-15 доларів на гектар. Це втрати від роботи сівалкою без відключення секцій.

Ущільнення ґрунту. Ми підійшли системно: разом з інтеграторами та розробниками створили ручний пенетрометр, щоб вирішити цю проблему. Це дає змогу оптимально планувати ґрунтообробіток. Також ми використовуємо автоматичні пенетрометри. Автоматичний може абсолютно нівелювати людський фактор. Неважливо, хто проводить вимірювання. Переваги ручного: ціна, доступність, простота. Ми рухаємося далі: тестуємо сканери, які вимірюють рівень ущільнення по полю.

Агрохімічний аналіз ґрунту – це один з тих напрямків, що повністю інтегровано в нашу технологію виробництва. Я не уявляю, як планувати системи удобрення без агрохімічного аналізу. Але як порахувати ефект? Є дві складові. Перша, знову ж 80% – неоднорідність між полями у рівнях забезпечення, яка не дозволяє оптимізувати систему живлення. Друга – 20%, неоднорідність в межах поля. Врахування цієї неоднорідності в межах поля, коли є агрохімічний аналіз поля та техніка, яка дозволяє забезпечити внесення зі змінною нормою, порахувати дуже просто. Ми економимо там, де рівень забезпечення високий, і уникаємо ризику недоотримання врожаю там, де рівень забезпечення низький. Тоді ми точно розуміємо, що це не стане стримуючим фактором.

VRA. Внесення зі змінною нормою. На тих полях, де є відмінності за рівнем забезпечення, а їхня кількість становить близько 30% від загальної маси, всі добрива ми вносимо по картах-завданнях. Але саме по цих полях карти-завдання якраз зі змінною нормою. Потім контролюємо факт виконання, щоб переконатися, що вибрано правильне завдання і у всіх зонах ми внесли стільки, скільки потрібно.

Дуже важливий аспект – обстеження полів. Це важливо для точного землеробства. Як працювали ті чи інші методи та підходи точного землеробства, можна побачити тільки на полі. Звичайно, ми хотіли б усі наші поля, усі наші 550 тис. га щороку та по декілька разів знімати з допомогою БПЛА по маршруту, робити ортофотоплани і оцифровувати забур’яненість, пропуски і т. д. Але сьогодні я розкажу про ті методи, які дають 100% ефективність.

Ми робимо відеозйомку, відеообстеження наших полів. Ярі культури ми знімаємо двічі, а озимі — тричі на сезон. Це дуже просто, і навчити управляти людину дроном не складає труднощів. Але відео важко обробити і зрозуміти, наскільки той чи інший фактор впливає, які проблеми є на полі. Тому ми створили спеціальну систему, що працює за критеріями. Ми маємо 11 агрономів з моніторингу – один на 50 тис. га. Коли ця людина приїжджає на поле і проводить зйомку, вона одночасно фіксує і звертає увагу на певні параметри. Що ми отримуємо? Оцифровані результати нашої роботи, культури виробництва та використання технологій. Ми отримуємо інтегральні показники по кожному полю. Ми можемо групувати наші поля за проблемами, а потім відслідкувати операції, що там проводились, яка техніка чи людина працювала, з чим пов’язана ця проблема. Без цього аналіз неможливий.

Коли ось це все маємо, тоді можна рухатися в управління зонами неоднорідностей. Це означає, що одиницею аналізу є не поле, а ділянка на полі. Такі зони часто пов’язані з ґрунтовими неоднорідностями, рельєфом, тобто це інші фактори, крім нашої технології. Знайома ситуація, коли на полі є зони, в яких скільки добрив не давай, там завжди урожайність нижча? Про що це говорить – є інші обмежуючі фактори. То для чого нам там переплачувати?

Олександр Хижняк, керівник ІТ-проектів Агробізнесу “Кернел”

ІТ технології – майбутнє агробізнесу вже сьогодні

“Майбутнє належить тим, хто використовує кожну можливість щоб самому створювати своє майбутнє.“ (с)

Кьєлл А. Нордстрем, Йонас Ріддерстрале «Бізнес в стилі Funk»

Агробізнес майбутнього, який хоче бути успішним та ефективним, дуже залежить від технологій для управління інформацією. Інформації стає все більше і більше, разом з цим виникають і певні обмеження. Перше обмеження – наш людський мозок, який не в змозі конкурувати з комп’ютером, ефективно та швидко обробляти всі ті дані, які необхідно враховувати для правильного планування і роботи з полем. Для великих компаній є ще одне обмеження – Excel. Величезна кількість даних в “кілометрових” таблицях і помилки, які через це проявляються в зниженні прибутковості.

У нас ситуація ще складніша. Більше року ми збирали та структурували свої дані. Нам вдалося обробити близько 80% необхідних даних – по сортах і гібридах, дані по грунтах, дані по історії полів, технічним операціям та економіці, з метеостанцій і так далі – це близьк 251 групи даних, кожна з яких складається з 4-8 значень. Ми збирали все з різних джерел, очищали, класифікували. Робота сучасної інформаційної системи на великій території землі неможлива без якісних даних.

Дані – це нова нафта. Сучасні технології дозволяють витягати з тих даних, якими ми звикли оперувати в щоденній діяльності, нову цінність. За рахунок збору, обробки та аналізу даних ми можемо зрозуміти, що впливає на результат. В розрізі кожного поля ми можемо визначити граничну продуктивність для кожної культури. Наше завдання – зрозуміти цю стелю і проводити планування з ювелірною точністю, щоб при дбайливому ставленні до землі знайти той самий максимум врожайності. Перефразовуючи Архімеда, скажу: “Дайте нам якісні дані по ваших полях, і ми перевернемо ваше уявлення про їхню продуктивність”.

Тому ми розробили цифрову платформу, яка працює за рахунок зібраних даних та описаних алгоритмів. Платформа допоможе максимально швидко та максимально якісно спланувати весняно-польові роботи, збір врожаю, визначити необхідні ТМЦ, список технологічних операцій, норми насіння та добрив, яку діючу речовину необхідно застосувати, щоб отримати в рамках кожного поля максимальну врожайність.

Тепер уже електронна система рекомендує агроному план дій. А ми будемо й далі її вдосконалювати, щоб прогнози і факт реалізації були максимально точні.