Зроблено із розумом

«За лічені роки інновації та високі технології перетворили українське сільське господарство з селянства в аграрну промисловість унікального зразка»

Олександр Пасховер

Свою думку експерти висловлювали редакторам журналу Новое Время.

Директор з виробництва компанії «Агро-Регіон» Володимир Кравцов під’їхав до кукурудзяного поля. З боку дороги воно виглядало бездоганно. Але рослинний фасад не задовольнив цікавість молодого агроменеджера. Тоді він видерся на стовп поблизу і оглянув ріллю зверху.

Йому відкрилася невтішна картина. Кукурудза зійшла нерівномірно, частина ділянок й зовсім не зійшла. А це означало, що компанія зазнає необов’язкових втрат. Зі стовпа на землю Кравцов повернувся вже зовсім іншою людиною. “Виникла думка, що потрібно контролювати ріллю згори”, — розповідає він. Було це в 2014 році. Після цього шведські інвестори компанії придбали декілька дронів для обльоту й огляду всіх своїх 35 тис. га.

Ця історія — невелика ілюстрація того, як архаїчне сільське господарство еволюціонує з селянства в агровиробництво. Ефект приголомшливий. Ефективність — вище будь-яких очікувань. На полях масово з’являється техніка, обладнана GPS-навігацією, автопілотами, системою онлайн-моніторингу ходу посівної, збиральної і так далі.

Весь процес контролюється супутниками. Вони ж беруть участь в аналізі якості ґрунту, його хімічного складу, технічного стану сівалок, комбайнів і тракторів. Програмісти зводять всі ці дані в єдину базу, яка є основою для прийняття рішень агрономів, механізаторів, бухгалтерів. Оперативні рішення все частіше приймають роботи, і тільки стратегічні — топ-менеджмент.

«Україна — найбільший регіон, який вимагає такої ось техніки, — зазначає Віталій Ставничук, директор з виробництва агробізнесу компанії Кернел. — Наші іноземні партнери кажуть: мовляв, ми ніколи не думали, що Україна буде так стрімко розвиватися у цьому напрямку».

І ось тепер великі та малі агрокомпанії захопилися новим розумним трендом. Вкладають у нього мільйони й стільки ж отримують. Їх чистий прибуток все більше залежить не від розширення земельних банків, як це було раніше, немає від зростання цін на продовольство, чого давно не було, а від уміння ефективно розпоряджатися тим, що бог послав, — тобто урожаєм.

«Технологій буде багато, — обіцяє Артем Бєлєнков, власник SmartFarming. — Ті, хто не готові до змін, випадуть з ринку».

ЗАНАДТО РОЗУМНИЙ

Люди розумнішають, техніка розумнішає. Але техніка розумнішає набагато швидше людей. У чому переконався на черкаській митниці Йоханн Венцль, власник черкаського «Дукра Агро». 26 квітня він привіз із Німеччини два трактора марки CAIH вартістю 10 млн грн. За право ввезти ці супермашини в Україну бізнесмен заплатив на кордоні більше 2 млн грн податків. Але навіть після цього спати спокійно фермеру не довелося.

Черкаська митниця конфіскувала з тракторів антени і радіоприймачі, призначені для автопілотування машин, автоматичного внесення насіння і добрив, а також моніторингу врожайності. Митники вважають, що до сільського господарства таке розумне обладнання, як антени, відношення не мають мати, і наклали на підприємця штраф за контрабанду — 200 тис. грн.

Три місяці Венцль доводив у районному суді Черкас, що до комплектації сучасного трактора входять не тільки колеса та труба, але й устаткування для керування машиною зі супутників. Нарешті в середині липня Феміда визнала, що сучасна техніка все-таки має прямий зв’язок із космосом. А значить, обладнання потрібно повернути, фермера не штрафувати, судові витрати покласти на держскарбницю.

У німецького аграрія два пояснення того, що трапилося: або українські митники не знають, що агротехніка вже давним-давно нашпигована всякими інноваційними ноу-хау, або просто брокери таким чином натякали на необхідність дати хабар. Щоб не думати поганого про людей, Венцль вирішив, що справа була в хабарі.

“Ми написали їм [митниці] лист, — каже фермер. — Попросили: поверніть все назад, і ми все забудемо».

Утім, щоб уникнути подібних непорозумінь важливо, щоб про все це не забули самі митники. Імпорт і експорт розумних сільськогосподарських технологій набирає обертів.

Україна робить цивілізаційний стрибок від селянства до аграрної промисловості, від серпа і молота до дронів і супутників, від «хай так» до хай-тек.

«Подібним досвідом запровадження IT не можуть похвалитися ні в Росії, ні в Латинській Америці, — зазначає Бєлєнков. — У Європі взагалі немає таких агрохолдингів».

Йдеться в першу чергу про розміри. Найбільші українські агрохолдинги — ті, що очолили список найефективніших, — обробляють поля на 300-400 тис. га. В Європі господарство на 3-5 тис. га вважається величезним.

Так як територія господарств велика, та ще й розкидана по всій країні, керувати агроімперією стає все важче. Скільки б не заробляли сільгоспкомпанії (галузь вже декілька років № 1 у структурі українського ВВП — частка 27,5% і у зовнішній торгівлі — 40%), втрати аграріїв щорічно складають неймовірних кошторисів. У результаті падає прибуток. Місця, де він втрачається, різні. Але є і загальні для всіх: втрати при посівах наосліп, під час збирання і нищівний людський фактор. Куди ж без нього?

«Коли зароджувався GPS-моніторинг в Астарті, то першим нашим питанням було: на чиїх полях працює наша техніка? — розповідає Сергій Чернишов, менеджер проекту з GPS-моніторингу компанії Астарта. — Керівництво сильно здивувалося, дізнавшись, що наша техніка також обробляє сусідні поля дрібних фермерів і навіть їх городи».

ПОВСТАННЯ МАШИН

Увечері Володимир Кравцов повертався з полів компанії «Агро-Регіон». Проїжджаючи повз кукурудзяні насадження, він помітив припаркований автомобіль. Кравцов підняв в повітря дрон, і той з висоти орлиного польоту зафільмував, як всередині поля група з 10 чоловік нещадно вирізає великий пласт кукурудзи для подальшого її продажу на базарі. Кравцов викликав службу безпеки компанії, і кримінальна вирізяння було зупинене. Так приблизно за один рейс квадрокоптер Phantom 2 себе й окупив.

“Із шахраями треба боротися, щоб вони не перетворилися на масове явище, — каже Кравцов, а потім, вказуючи на ще одне фото, зроблене з дрона, додає: — Однак ось тут ми втрачаємо набагато більше коштів».

Кравцов демонструє знімок поля, на якому величезного розміру залисини зроблені самою природою. Причин сотні: від надмірно утрамбованого технікою ґрунту, що дає втрати до 25% врожаю, до промаху з якістю і кількістю добрив і незнанням хімічного складу ділянки. Іншими словами, за полями потрібно пильнувати.

Але і це не все. Олександр Хижняк, керівник IT-проектів компанії Кернел, каже, що для моніторингу 5 тис. га полів холдингу потрібно практично в онлайн-режимі стежити й управляти близько 500 тракторами та іншою технікою. Система управління цією армією достатньо складна, і неспеціалісту може здатися нудною, якою вона і є насправді.

Хижняк зараз курує розробку IT-проекту під назвою DigitalAgriBussines. Це найдорожчий пакет в історії української агропромисловості. Точну цифру в Кернелі не називають. Цікавість НВ задовольняють приблизними розрахунками — декілька мільйонів доларів. Суть розробки: онлайн-моніторинг земель, оптимізація витрат на виробництво і усунення людських помилок. «Помилок багато, — констатує Хижняк. — На нижньому рівні дуже багато людського фактору».

Ось машини і повстали проти цього людського фактору. До нього відносяться як низька компетентність тих, хто працює безпосередньо в полі, так і різноманітні розкрадання на всіх етапах виробництва — від зливу палива до списання насіння.

“Тобто ви можете розробити найгеніальнішу програму, купити найправильніші гібриди, добриво, а в агрегат будуть засипати не те”, — наводить приклад Хижняк.

Але вже недовго залишилося тим, хто сипле в агрегат не те. Сівалки розумнішають на очах: вони або відмовляються сіяти «не те», або оперативно повідомляють на пульт диспетчеру, що агроном засипав міндобриво не тієї якості або кількості.

«Вони [Кернел] будують систему оперативного обліку, — розповідає Чернишов з Астарти. — Ми теж будуємо таку систему, але дешевше”. Молодий менеджер похвалився наявністю на техніці автопілотів у кількості 40 штук — в середньому по $ 20 тис. за кожний, що забезпечило розрив між посівними рядами плюс-мінус см. Мінімум втрат. Максимум ефективності. Один такий автопілот окуповує себе за сезон. «У 2012 році агрономи Астарти запевняли мене, що це зайве, — продовжує Чернишов. — Потім вони побачили, що є велика різниця у витраті насіння”.

На Кернел гарують вже 300 таких автопілотників, і ось Ставнічук підсумовує: тільки під час посівної на кожному гектарі зекономлено приблизно € 3 чергових витрат. Ідеолог всіх IT-перетворень в агробізнесі Кернел пропонує НВ помножити все це на 380 тис. га ріллі і подивуватися результату — економія справді понад € 1 млн.

Поки що Бєлєнков зі SmartFarming вважає, що лідером в області інновацій слід вважати його замовника — компанію Миронівський хлібопродукт (МХП). Вона, на його погляд, має систему електронних тендерів і управління земельними ресурсами, аналогів якій відсутні у жодній з країн колишнього СРСР.

Утім, всі компанії, з якими поспілкувалася НВ, вважають себе передовими і неповторними. Однак це не має значення. Важливий загальний результат, на який вказує Желько Ерцег, операційний директор Астарти. Він згадує, що в 2006 році, коли він приїхав в Україну, тут був зібраний рекордний на той час урожай зернових і олійних — 46 млн т. Тепер аграрії не опускаються нижче 64-65 млн т.

— Чим ви це пояснюєте? — запитали НВ.

— За останні 10 років сформувалося нове покоління менеджерів, агрономів, спеціалістів, — коротко відповів балканський фахівець.

ПРЕКРАСНЕ ПОРЯД

Незважаючи на стрімкий розвиток, ринок інновацій в сільському господарстві України далекий від насичення, вважає Артем Бєлєнков. І це його тішить.

«Нові технології «зачепилися» у великих холдингах, — запевняє він. — Компаній, у розпорядженні яких 10-20-30 тис. га, — сотні. Ринок величезний. Сюди входитимуть інвестори. Я більш ніж задоволений, як просуваються справи».

Чернишов підхоплює приємну для його слуху тему: аграрії підтягують не тільки розробників софту, але і виробників заліза. У найближчі роки дрони, супутники, точна електроніка, що супроводжує усе це, буде потрібна в необмеженій кількості.

Щоб проілюструвати, на якій швидкості розвиваються усі ці інновації, Бєлєнков навів для прикладу свою магістерську роботу в Києво-Могилянській бізнес-школі.

«Я сідав її писати, їхав на місяць у відрядження, повертався і розумів, що моя магістерська робота вже не відповідає дійсності. Бачення ситуації змінилося».

— Як далеко ми зможемо зайти в питаннях роботизації сільського господарства? — запитали НВ у всіх своїх співрозмовників. Хижняк звернув увагу, що в світі вже з’явилися перші зразки техніки, які працюють в полі без водіїв.

— Ми до цього рухаємося, — говорить він. — П’ятеро людей в диспетчерській будуть керувати сотнею машин. Вони будуть виїжджати самостійно — від бази до точки виконання робіт і назад. Мені здається, до цього ще три-чотири роки.

— Ми не стоїмо на місці, — підхоплює Ставнічук. — Ми говоримо нашим постачальникам: хлопці, зробіть так, щоб трактор сам записався на ТО. — Ви вже зовсім не хочете самі працювати? — іронізує журналіст НВ.

— А в чому полягає проблема, щоб трактор дав знати, що він вже відпрацював 250 годин, і попросив: привезіть мені масло, фільтр і приїжджайте самі, щоб мені все це залити?

— Я думаю, через чотири роки з’являться пілотні проекти щодо внесення засобів захисту з дронів, — фантазує Бєлєнков. — Навіщо купувати дорогі обприскувачі і заливати, втрамбовуючи ґрунт? Для маленького фермера досить одного дрона, який може пролетіти над 3 га і все обприскати. Якщо ми говоримо про агрохолдинг, знадобиться тисяча таких дронів.

— Я думаю, за цим майбутнє, — продовжує Бєлєнков. — Ну й найголовніше: це зовсім інші люди. Нове покоління. Старі «червоні директори» і їх діти здебільшого не хочуть всім цим займатися. Ймовірно, вони будуть продавати свої активи або віддавати в управління. Повинні з’явитися люди іншого складу мислення.

— Ми повинні увійти в цей етап трансформації, — робить висновок Хижняк. — Адже якщо ми в нього не ввійдемо, то залишимося у минулому.