Світ технологій сільського господарства. Чи стане Україна його частиною

Починаючи з епохи неоліту і аж до середини XX століття кардинальних змін у сільському господарстві не відбувалося. Потім трапилася, як її називають, «зелена революція» — просунута селекція насіння, механізація виробництва, розробка і застосування хімічних препаратів значно збільшили врожайність сільськогосподарської продукції.

Це стало початком розвитку величезного на сьогоднішній день ринку input supply. Всім відомі такі гіганти індустрії, як Bayer (Monsanto), DowDuPont, ChemChina (Syngenta, Adama), John Deere, CNH, AGCO й інші. Продажі глобальних корпорацій, які постачають свою продукцію сільгоспвиробникам, складають більше $200 млрд на рік. У цьому сегменті ринку Україна стала великим споживачем — кілька з цих мільярдів щорічно платять наші аграрії.

Чи було використано весь потенціал зростання виробництва? Однозначно ні, «зелена революція» триває. Драйвером нових змін стають, як і в середині XX століття, досягнення сучасної науки і техніки. За останні десять років можливості технологій виросли в рази, а їх собівартість відчутно знизилася. Як наслідок — з кожним роком зростає обсяг ринку AgTech — ринку технологій у сільському господарстві.

Як правило, всі розмови про технології в сільському господарстві починаються зі «зростаючого населення планети», «даних ООН» і «глобального challenge всіх прогодувати» до 20ХХ року. Загугліть пітч будь-якого стартапу в сфері AgTech і ви в цьому переконаєтеся. Можливо, це і реальна загроза. Але я вважаю, що країни і народи завжди будуть ділитися на ситих і голодних, і що це політичне питання, а не виробниче. Проблемою, найімовірніше, стати зміни клімату.

AgTech — це сільське господарство майбутнього. Новий і один з найбільш динамічних ринків — за останні 5 років обсяг інвестицій виріс у 8 разів. У 2018 році він склав майже $17 млрд. З чого складається цей ринок? Все дуже просто. Технології розвиваються по всьому ланцюжку — від виробництва насіння, техніки та хімії, через виробництво сільгосппродукції та її переробку, до маркетингу і продажу вже безпосередньо їжі. Тому цей ринок правильно називати AgriFoodTech

Ключові напрямки розвитку агротехнологій:

● Біотехнології — розробки, засновані на генетиці, бактеріях, і спрямовані на підвищення ефективності вирощування культур, тварин;

● Робототехніка, механізація — техніка та інструменти точного землеробства, дрони, роботи;

● Системи Farm Management, датчики, сенсори — різне устаткування для збору та систематизації даних, системи управління виробництвом, технології машинного навчання;

● Біоенергетика — все що стосується отримання енергії з біоматеріалів (у т. ч. біомаси);

● Торгові майданчики — електронні закупівлі, платформи для торгівлі сировиною;

● Нові типи ферм — Urban Farming, комахи, аквакультура, канабіс;

● Логістика, транспорт і переробка;

● Безпека та простежуваність — технології, що забезпечують безпеку продукції, а також відстеження ланцюжка від полиці в магазині до виробника/поля;

● Технології для рітейлу — моніторинг полиць, відходів, автоматизація процесів;

● Продуктові marketplace, онлайн-ресторани.

Чому це важливо для України

Україна є великим гравцем на глобальному ринку продовольства. Навіть за низької ефективності бізнесу і все ще слабкої інфраструктурою тільки зернових ми зібрали понад 70 млн тонн. Експорт агропродукції в 2018 році склав майже $19 млрд (близько 40% від загальнонаціонального). Це найважливіший для країни сектор економіки, і його проблема в тому, що ми виробляємо commodity, а закуповуємо високотехнологічні продукти з великою доданою вартістю.

Яка ж роль України на ринку AgTech сьогодні? Ми — споживач. І далеко не найбільший. Для того щоб Україна стала великим споживачем технологій, необхідні ринок землі, інвестиції в сучасну агроосвіту і час. Я сподіваюся, що ринку землі ми скоро-таки дочекаємося. Сучасна освіта — перспективна ніша, й інвестиції її самі знайдуть. А от час… час іде. І ми втрачаємо можливості, в тому числі можливість не бути тим самим споживачем.

В України є унікальна можливість стати центром аграрних інновацій, якими стали Голландія, Ізраїль і США. У нас все для цього є:

● Різні кліматичні зони і різні типи грунтів (в т. ч. надпродуктивні чорноземи);

● Структура ринку, на якому є як величезні агрохолдинги з земельним банком в 500 000 га, так і маленькі фермерські господарства в кілька десятків га;

● Великий ринок кваліфікованих технічних і IТ-фахівців (поза агросектором);

● І, нарешті, прибуткове сільське господарство (що є рідкістю — в багатьох країнах це сектор, що сильно дотується).

Які ніші AgriFoodTech ми можемо зайняти? Я не вірю, що Україна здатна реально конкурувати на ринку біотехнологій, глобальних торгових майданчиків і продуктових онлайн-платформ, нових типів ферм, безпеки та простежуваності продуктів харчування, технологій для рітейлу. Просто тому, що у нас немає для цього інфраструктури і внутрішнього ринку, який би це драйвив. Але я щиро вірю, що ми можемо поборотися за місце під сонцем у біоенергетиці, обладнанні для точного землеробства, агродронах, різних датчиках і сенсорах для збору даних і в технологіях машинного навчання. Особливо в технологіях машинного навчання.

Ринок Big Data в сільському господарстві тільки почав розвиватися. На сьогоднішній день ця ніша абсолютно відкрита. Компанії та стартапи, які зараз починають виводити свої рішення на ринок, в кращому випадку оперують даними за кілька років і всього на кілька сотень тисяч гектарів. Тестування деяких таких рішень на базі вітчизняних агрохолдингів показало, що вони ще дуже далекі від ідеалу. У той же час, в Україні 32 млн га сільгоспземель і тільки топ-5 виробників оперують більше 2 млн га. Це неймовірно величезна кількість даних, які поки не капіталізуються. Сільське господарство майбутнього — data driven бізнес. Чи стане Україна його частиною? Подивимося. Поки ми ніколи не втрачали можливості втратити можливість. (с)

Спеціально для НВ Бізнес